Форма входа

Статистика посещений сайта
Яндекс.Метрика

Александр Кузьмич Иванов...

Александр Кузьмич Иванов...

Ушёл из жизни замечательный николаевский поэт, прозаик, музыкант, композитор, а ещё ректор и профессор, добрый и отзывчивый человек и главное хороший друг. Невольно замечаю, что как-то часто последнее время друзья уходят. Увы, ничего с этим не поделаешь. Соболезнования родным и близким, его студентам института культуры, и всем кто его знал, читал его стихи и прозу, слушал его музыку. Теперь нам остались его книги, ноты, видео и аудиозаписи и, конечно, его замечательные стихи, рассказы и очерки, опубликованный в нашем журнале:

http://litnik.org/index.php/poeziya/aleksandr-ivanov

http://litnik.org/index.php/poeziya/aleksandr-ivanov-2

http://litnik.org/index.php/proza/aleksandr-ivanov

http://litnik.org/index.php/proza/aleksandr-ivanov-2

http://litnik.org/index.php/proza/aleksandr-ivanov-3

http://litnik.org/index.php/proza/aleksandr-ivanov-4

http://litnik.org/index.php/proza/aleksandr-ivanov-5

А ещё давайте запомним его таким:

Светлая память, дорогой Александр Кузьмич. Скорбим и будем помнить...

Редколлегия

Скрипка Дмитра Кремiня з того берега

Невеличкий затишний кабінет голови Миколаївської обласної організації НСПУ. За столом Дмитро Кремінь, у кріслі, як завжди, немов причаїлася, вірна дружина Ольга. Я навпроти.

Дім над лиманом встає за туманом
Над одчайдушне світання душі.
Там, над лиманом, гучать голоси...
Ти принеси мені, чаєчко, птаху,
Дрібку зорі із Чумацького Шляху,
В краплі води, в краплі роси...

Здавалось, що буквально вчора притишеним, тільки йому притаманним задушевним голосом, Дмитро закінчив читати свою поезію - вірш «Над лиманом». 25 травня - перші роковини, як Поет пішов у вічність...

Ловлю себе на думці: людина із Закарпаття, яке стало для нього колискою, від 1975 року він - на Миколаївщині, куди його, поета і художника, направили “за розподілом” до смт Казанка. Причорномор’я стало для нього близьким, дорогим. Це - безкраї південні степи, річки Південний Буг та Інгул, що взяли у свої ніжні обійми Миколаїв, лимани, Кінбурнська коса, Мигійські пороги, Чорне море. Все дороге і любе поетовому серцю.

Вчителював, працював у районці, викладав у педінституті, вступав до аспірантури Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка, куди його запросив професор із Миколаївщини Степан Крижанівський. Втім, поезія перемогла, тому він став ні на кого не схожим – чуттєвим, глибинним знеосяжним багатством душі і рідкісною силою таланту. Поет-лірик, поет-борець, поет-пророк, поет-патріот. Його творчості давали високу оцінку незабутні Іван Чендей та Петро Скунць, яким свого часу перепало, як і Дмитрові, за критику “соціалістичної дійсності”.

Йому боліло все. Але він не закривався у мушлі – Миколаїв – Закарпаття. Переймався Україною. Саме тому писав вірші найвищої художньої проби. Саме такі, що беруть у полон людські душі, приваблюючи і перекладачів багатьох країн світу. Тому його поезію читають у Канаді, Китаї, Америці, Аргентині, Франції, Бразилії, Великій Британії. Власне, і сам Дмитро перекладав з гpyзинcькoї, осетинської, болгарської, словацької, німецької, pociйcькoї мов.

Двадцять одна збірка – така добротна та ваговита спадщина Дмитра Креміня. Це його внесок у світову скарбницю культури і літератури. Тримаю в руках томик “Вибрані твори” з бібліотеки Шевченківського комітету. Пам’ятаю, яка це була знакова подія для всіх нас. За часів незалежності він став першим поетом - лауреатом найвищої нагороди Миколаївщини, а називав себе останнім лауреатом державної премії в історії України (з 2000 року її статус - “національна”) та, жартуючи, “хроністом ХХІ століття”.

І ще одна книжка, присвячена Дмитру Креміню, - “Небесне і земне” із серії “Обдаровані мудрістю” (2018). На смарагдовій обкладинці - портрет усміхненого поета у вишиванці. Радію, бо Дмитро встиг відредагувати її, до написання якої долучилося понад 50 авторів, і навіть потримати в руках. Тепер це наша пам’ять прокультового поета. Та чи достатньо ми з вами зробили, щоб увічнити людину, яка так багато зробила, у тому числі, для того, щоб Україна стала ближчою світові?

В Миколаївському академічному українському театрі драми та музичної комедії планується вечір пам’яті, а місцева влада планує присвоїти ім’я поета заснованій ним 20 років тому літературній премії для обдарованої молоді “Золота арфа”. Разом із Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти планується відкриття пам’ятної дошки Дмитру Креміню на фасаді закладу, який першим розробив план підготовки до 70-річчя від дня народження поета (2023).

На засіданнях правління МОО НСПУ та загальних зборах не раз обговорювали питання про надання імені Дмитра Креміня одному зі скверів міста або вулиці. Та найкраща пропозиція – назвати найголовнішу книгозбірню області іменем знакового поета. А заодно і перейменувати вулицю, на якій розміщена Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Вважаємо, що вулиця імені Дмитра Креміня замість Московської назріла давно. Сподіваємося, нас почують.

Цього року заплановано ще кілька книжок, які готує до друку син Дмитра Креміня - Тарас. Йому, науковцеві та політику, пощастило бути упорядником його багатьох видань. Тому зі знанням справи уже верстають “Українську Антлантиду Дмитра Креміня : дискурс творчості”, а закарпатців закликаємо до другого спільного проєкту - книги спогадів. Кому, як не нам, поєднати свої зусилля? Тим паче, 2013 року вже був спецвипуск “Екзилю”, присвячений творчості поета, за що вдячна особисто кожному з авторів.

Закінчую писати. Погляд падає на томики поезії Дмитра Креміня з дарчими надписами. І розумію, що більше ніколи не почую його голосу в затишному письменницькому кабінеті, але, безперечно, його поетичне слово триватиме в українській національній літературі завше…

Хай не плодоносим, та думку високо підносим.
І я не останній у тебе, а все ж упаду...
Та поки ще я не літак, не зоря, не чорнозем –
зі мною дерева, найвищі в земному саду.

Віра Марущак,
голова Миколаївської обласної організації НСПУ.

 

22 апреля родился Владимир Николаевич Христенко- заместитель Главного редактора нашего журнала

22 апреля свой День рождения отмечает заместитель Главного редактора нашего международного интернет- журнала "Николаев литературный" Владимир Николаевич Христенко.

                           Когда б не Христенко Владимир
                           С безмерным рвением к труду,
                           То наш журнал давно бы вымер
                           Еще в тринадцатом году!

                                                       Но Вова с самого начала
                                                       За свой литник стоит стеной
                                                       Он гордость нашего журнала
                                                       И даже мозг его (спинной)…

                                                       И мы с огромною любовью
                                                       Ему сегодня шлём привет.
                                                       И пожелать спешим здоровья
                                                       До ста пятидесяти лет!!!

27 ноября 1926 года родился известный украинский писатель-фантаст Александр (Олесь) Павлович Бердник (1926-2003)

  27 ноября 1926 года (по другим сведениям - 25 декабря 1927 г.) в селе Вавилово (ныне - Снигирёвского района Николаевской области)  родился известный украинский писатель-фантаст, участник правозащитного движения в СССР, один из основателей Украинской Хельсинкской группы Александр (Олесь) Павлович Бердник (1926-2003)

Автор многочисленных книг и популярных произведений научно-фантастического жанра: "Призрак идет по Земле", (1962), "Пути титанов", (1962), "Сердце Вселенной", (1963), "Звездный Корсар", (1991), " Всадник Апокалипсиса", (1991) и др. Произведения О. Бердника переведены на 26 языков мира, в т. ч.: английский, болгарский, венгерский, киргизский, немецкий, польский, русский, словацкий, узбекский, уйгурский, французский, чешский, японский. 

 

23 ноября 1936 года родился известный николаевский поэт Вячеслав Иванович Козлов

 23 ноября 1936 года в городе Снигиревка Николаевской области родился известный николаевский поэт Вячеслав Иванович Козлов (1936-2016) - член Союза журналистов Украины, заместитель председателя Николаевской организации Национального союза журналистов Украины, автор нескольких поэтических сборников. В 1958 году он окончил факультет русского языка и литературы Херсонского педагогического института. Работал учителем русского языка и литературы в средней школе на Николаевщине. Позже перешёл в Снигиревскую районную газету «Соцiалiстичним шляхом», где прошёл путь от литработника до заместителя редактора. Более 15 лет Вячеслав Иванович проработал начальником управления Николаевского облисполкома по делам печати, полиграфии и книжной торговли. Последние годы поэт работал в Николаевской областной газете "Южная правда".

        Страница поэта Вячеслава Козлова на сайте интернет-журнала  "Николаев литературный" ссылка

        Фотоархив поэта Вячеслава Козлова на сайте интернет-журнала  "Николаев литературный" ссылка

 

 

Книги В.И. Козлова

 

22 ноября 1934 года родился известный поэт Анатолий Григорьевич Поперечный

  22 ноября 1934 года в райцентре Новая Одесса Николаевской области родился выдающийся и любимый многими поколениями поэт Анатолий Григорьевич Поперечный (1934-2014). В 1938 году семья Поперечных переехала из Новой Одессы в Николаев. Во время Великой Отечественной войны жил с матерью на Урале. В 1944 году десятилетний Анатолий с матерью вернулись в Николаев, где будущий поэт закончил десять классов. После окончания школы работал на Черноморском судостроительном заводе, сначала подсобным рабочим в «горячем» цехе, был участником заводского литобъединения «Стапель» и заочно учился на филологическом факультете Николаевского педагогического института.

Анатолий Поперечный автор многих замечательных стихотворений и текстов песен таких как"Соловьиная роща", "Малиновый звон", "Малиновка", "Трава у дома", "Аист на крыше", "Домик окнами в сад", "Олеся" и др. Немало стихотворений поэта посвящены его родному краю – Николавщине, где прошли его детские годы и юность. Последние годы жизни поэт жил и работал в Москве, активно участвуя в том числе и в деятельности Николаевского землячества Москвы. Он умер от сердечного приступа вечером 17 мая 2014 года и был похоронен 21 мая 2014 года на Троекуровском кладбище

  Страницы А.Г. Поперечного на сайте интернет-журнала "Николаев литературный" ссылка, ссылка

  Фотоархив А.Г. Поперечного на сайте интернет-журнала "Николаев литературный" ссылка

 

    

Книги  А.Г. Поперечного

 

21 листопада 1949 року народилася вiдома дитяча письменниця Вiра Iванiвна Марущак

 21 листопада 1949 року в смт Арбузинка Миколаївської області народилася вiдома дитяча письменниця Вiра Iванiвна Марущак. Перше оповідання було надруковано в «Ленінському племені», потім – публікація у збірнику «Октябрь». Активно почала писати, працюючи на радіостанції «Чорноморець» (ЧСЗ), на початку 70-х рр. – в заводській газеті «Трибуна рабочего». Оповідання друкувалися в журналах «Горизонт», «Рабоче-крестьянский корреспондент», «Утро», збірках «На стапелях поезії» (1999), «Грани души» (2001). Автор книг оповідань «Вікнами до сонця» (2002), «Батько з Португалії» (2005), «Цезар, Галка і Новий рік» (2008), «Пригоди Нюмочки» (2009).

В. Марущак лауреат обласної премії ім. Миколи Аркаса (2002) в номінації «Народна творчість і художня діяльність». Член Національної спілки письменників України (2007), Національної спілки журналістів України (1981).

    Сторінки В.I. Марущак на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

    Фотоархів В.I. Марущак на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги В.I. Марущак

 

 

Тамара Константиновна Пересунько (1934-2019)

  12 ноября 2019 года на 85-м году жизни после продолжительной болезни перестало биться сердце Тамары Константиновны Пересунько, профессора Николаевского государственного университета имени В.А. Сухомлинского, выдающегося ученого-литературоведа, писательницы, кавалера ордена «Знак почета», отличника образования Украины, отличника народного образования, горожанина года-99 в номинации «Наука и высшая школа».

Об этом в социальной сети «Фейсбук» сообщила Людмила Щетинина.

«Тамара Константиновна родилась 19 августа 1934 года в Николаеве, окончила Николаевский педагогический институт, свою педагогическую деятельность начала в средней школе № 7. С 1965 года Тамара Константиновна – преподаватель университета, 1970 году защитила кандидатскую диссертацию, с 1976 года – профессор кафедры русской литературы. Всю свою жизнь Тамара Константиновна посвятила научной, педагогической и творческой деятельности, она подготовила тысячи учителей-филологов, которые всегда с благоговением относились к своему педагогу.

В сложные 1990-е годы, когда все в нашей жизни стремительно менялось, Тамара Константиновна сумела реформировать курс русской литературы; она посвятила себя возвращению имен писателей, незаслуженно вычеркнутых из нашей культуры. Каждый месяц в отечественных литературных и литературоведческих журналах выходила ее статья, а то и две.

Тамара Константиновна – автор книг: «Гори звезда моя, не падай… Новое о С.А. Есенине», «И божество, и вдохновенье», «Зощенко», «Гоголь», «Мейерхольд», «Пять углов» и нескольких сотен литературоведческих и публицистических статей.

Вклад в нашу культуру ученого, педагога, писательницы Тамары Константиновны Пересунько переоценить трудно. Вечная память замечательному человеку!», - написала она.

Прощание с Тамарой Константиновной состоится 16 ноября (суббота) в 10 утра в ритуальном зале областной больницы по адресу: Киевская, 1.

https://novosti-n.org/news/read/179016.html

13 листопада 1942 року в селі Куцуруб Очаківського району народився відомий український поет Юрій Васильович Зіньковський

  13 листопада 1942 року в селі Куцуруб Очаківського району на Миколаївщині народився відомий український поет Юрій Васильович Зіньковський - автор поетичних збірок «Теорема», «Мій білий світ», «На довгій ниві», «Битва на лимані», «Далеке і близьке» і ін.

 Сторінки Ю.В. Зiньковського на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання, посилиння

  Фотоархів Ю.В. Зiньковського на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги Ю.В. Зiньковського

11 листопада 1934 року народився відомий миколаївський поет Іван Олексійович Баклицький

 11 листопада 1934 року народився відомий миколаївський поет Іван Олексійович Баклицький - лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу «Струни душі», володар Гран-прі ІІ обласного пісенно-літературного авторського конкурсу для людей з обмеженими фізичними можливостями «Перлини півдня», голова творчого літературно-мистецького об'єднання «Горицвіт», автор дев'яти поетичних збірок, учасник поетичних антологій «Миколаївський оберіг», «Вітер з лиману», автор поетичних збірок "Окраєць хліба", «Сонети Івана Бакліцького», «Яблунева віть» та iн.

Сторінка I.О. Баклицького на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

   Фотоархів I.О. Баклицького на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги I.О. Баклицького

 

11 ноября 1920 года родился известный николаевский прозаик Михаил Иванович Божаткин

   11 ноября 1920 года в деревне  Дубровка Тверской губернии родился известны николаевский прозаик Михаил Иванович Божаткин (1920-2010) - участник Великой Отечественной войны, автор замечательных книг: "В море" : рассказы (1957) "Морская романтика" (1958), "Перелом" (1958), "Взрыв в бухте Тихой" (19600. "Диана со шрамом" (Маяк), ""Краб" уходит в море" (1967), "Поручение военмора Недоли" (1971), "Последний рейс "Доротеи" (1975), ."Флаг на гафеле" (1977), ."Крепость у моря" (1980), "Дальние берега" (1982), "Кладоискатели" (1983), "Огненная полоса" (1986), "По старым фарватерам" (1995) и др. 

   Страницы М.И. Божаткина на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка , ссылка

   Фотоархив М.И. Божаткина на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка

 

   

Книги М.И. Божаткина

7 ноября 1924 года родился известный поэт, прозаик, сценарист Михаил Владимирович Владимов

 7 ноября 1924 года родился известный советский поэт, прозаик, сценарист Михаил Владимирович Владимов - автор книг "Рай в шалаше", "Незамужняя дуга", "Поцелуй в диафрагму", "Как по нотам", "Атака", "Лирика", "Шура Кобер, Витя Хоменко" и др.  Владимовым написаны тексты многих популярных песен: "Старый марш", "Победа живёт" и др. Он также является автором сценариев к некоторым сатирическим мультфильмам. Окончил Литературный институт им. А.М.Горького, член Союза писателей СССР. Первые стихи опубликованы во фронтовой прессе.

С 1945 года писатель жил в городе Николаеве. Работал на областном радио, в газете "Південна правда", "Коммунаровец". Лирические и сатирические стихи печатались в журналах "Октябрь", "Смена", "Советский воин" и др. Руководил областным литературным объединением. Создал поэму о подвиге моряков-десантников К.Ф. Ольшанского (коллективный сборник "На страже", Одесса, 1949)

   Страницы М.В. Владимова на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка , ссылка

   Фотоархив М.В. Владимова на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка

 

   

Книги М.В. Владимова

 

7 листопада 1936 року народився видатний український поет Микола Степанович Вінграновський (1936-2004)


 7 листопада 1936 року в селі Богопіль (нині Первомайськ) Миколаївської області народився видатний український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист і поет Микола Степанович Вінграновський (1936-2004) - лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984), заслужений діяч мистецтв України (1997), автор вiдомих книг: "Атомні прелюди" (1962), "Сто поезій" (1966), "На срібнім березі" (1978), "Київ" (1982), "Губами теплими і оком золотим" (1984), "Цю жінку я люблю" (1990), "З обійнятих тобою днів" (1993), "Сеньорито акації" (1994) та iн.

  • Також М. Вiнграновський був режисером та актором кiнострiчок: "Дочка Стратіона" (1964), "Ескадра повертає на Захід" (1966), "Берег надії" (1967), "Дума про Британку" (1970, "Тихі береги" (1973), "Климко" (1984) та iн.

 Сторінки М.С. Вiнграновського на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання, посилиння, посилання, посилання

  Фотоархів М.С. Вiнграновського на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги М.С. Вiнграновського

6 ноября 1946 года родился известный николаевский бард, поэт и прозаик Александр Кузьмич Иванов

 6 ноября 1946 года родился известный николаевский поэт, прозаик, бард, профессор Николаевского филиала Киевского национального университета культуры и искусств Александр Кузьмич Иванов - член Союза писателей России, автор сборников поэзии и прозы «Всё сокровенное я доверяю вам», «Зов романтики», «Портрет на фоне времени», «Варіації на вільну тему», «Музыкальный момент» и др.

  Страницы А.К. Иванова на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка, ссылка, ссылка, ссылка, ссылка

   Фотоархив А.К. Иванова на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка

 

   

Книги А.К. Иванова

 

  Интернет-журнал "Николаев литературный" искренне поздравляет уважаемого Александра Кузьмича с его замечательным юбилеем и желает ему крепкого здоровья, творческих успехов и благополучия.

   С днём рождения, уважаемый Александр Кузьмич!

Подкатегории