Вiра Iванiвна Марущак
народилася 21 листопада 1949 року в смт Арбузинка Миколаївської області. Писати почала ще в шкільні роки. Перші кроки в журналістиці зробила відразу після закінчення школи. Працювала в арбузинській районній газеті «Нове життя», згодом стала редактором Арбузинського районного радіомовлення. Навчалася на бібліотечному факультеті Миколаївського культосвітнього училища, яке з відзнакою закінчила. У 1981 році отримала другу вищу освіту, закінчивши журналістський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Твори письменницi друкувалися в журналах «Горизонт», «Рабоче-крестьянский корреспондент», «Утро», збірках «На стапелях поезії» (1999), «Грани души» (2001). Автор книг оповідань «Вікнами до сонця» (2002), «Батько з Португалії» (2005), «Цезар, Галка і Новий рік» (2008), «Пригоди Нюмочки» (2009). Лауреат обласної премії ім. Миколи Аркаса (2002) в номінації «Народна творчість і художня діяльність». Член Національної спілки письменників України (2007), Національної спілки журналістів України (1981).
Під крилами муз і натхнення
«Під такою назвою в Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці відбувся літературний вечір присвячений 45-річчю Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України.
Книга формує не лише спосіб мислення, а й життєвий світ людини. Кажуть, що перша тисяча прочитаних книжок формує життєвий шлях, а наступна тисяча - вносить корективи до вже сформованої особистості. Сотні книжок тисячними тиражамиподарували за 45 років миколаївські письменники своїм поціновувачам. Вони охоплюють усі літературні жанри і дарують радість читачам - від немовлят до сивочолих.
Завдяки міжнародному інтернет-журналу «Николаев литературный», про миколаївських письменників знають більш ніж у 120 країнах світу.
Заснована у вересні 1974 року, обласна організація спілки письменників визначила розвиток культури у нашій області. До складу її бюро увійшли Михайло Божаткін, Іван Григурко, Леонід Кулініченко. Засновники нового об’єднання, що на початку свого існування нараховувала лише 10 осіб, вірили у творчі сили місцевих літераторів та відчували духовну потребу українського народу відродитися у художньому слові.
Історія спілки пов’язана з людьми слова і честі, справи та праці – Валерієм Бойченком, Юрієм Мироновим, Анатолієм Ластовецьким, Іваном Царинним, Оленою Поманською, Альбертом Вербецєм, Михайлом Божаткіним, Віктором Подольським, Адріаном Топоровим, Емілем Январьовим, Володимиром Пучковим, В’ячеславом Качуріним.
Творча інтелігенція міста – літератори, книговидавці, журналісти, працівники бібліотек, художники, викладачі та студенти вищих навчальних закладів вшанували пам’ять видатних людей–чотирьох лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка – Миколи Вінграновського, Леоніда Вишеславського, Олександра Сизоненка та Дмитра Креміня, який нещодавно пішов з життя.
Серед гостей від місцевого самоврядування була присутня депутат Анна Воронок, заступник голови ОДА Олександр Трайтлі, глава управління культури, національностей та релігій ОДА Михайло Димитров, які вітали організацію і її представників, а також вручали нагороди і грамоти за внесок в культуру нашого міста.
Привітала захід і вручила грамоти голова постійної депутатської комісії Миколаївської обласної ради з питань культури, науки і освіти, сім'ї та молоді, спорту, депутат Миколаївської обласної ради Надія Іванова. Звертаючись до присутніх, вона побажала, щоб коло друзів і шанувальників творчості письменників тільки збільшувався з роками.
Вітальне слово на заході, зокрема, взяв голова міської громадської організації «Миколаїв - єдина родина» Владислав Чайка. Він зазначив, що діяльністю спілки активно цікавився за життя і його батько, екс-мер Миколаєва Володимир Чайка.
- Я пам'ятаю, як Володимир Дмитрович Чайка, мій батько, проводив тут з вами вечори. Він завжди прагнув прийти до бібліотеки, щоб відчути той запал, відчути те, що у нас є така інтелігенція, люди, які можуть писати чудові книги. Допомагав письменникам видавати книжки через створений нами «Фонд-2000».
Теплі слова почули присутні і від постійних партнерів – директора обласної універсальної наукової бібліотеки Вікторії Агаркової, яка повідомила про подарунок до ювілею – відкриття електронного ресурсу «Миколаївська обласна письменницька організація Національної спілки письменників України». Тут зосереджено всю інформацію про письменників-спілчан, мультимедіа, книжкова шафа. Тут є історія спілки, представлено біографії та творчі доробки письменників. Він буде цікавим школярам, вчителям, дослідникам, історикам та поціновувачам літературного слова Миколаївщини. Цей ресурс буде постійно поповнюватись та модернізуватися. Ось такий подарунок отримали не лише письменники, а й всі наші читачі.
Голова обласної організації Національної спілки художників України Дмитро Боляков та його заступник Дмитро Артим побажали подальшої дружби творчих спілок, які допомагають місту розвиватися у культурному напрямку.
Творча співпраця триває між педагогічною громадськістю Миколаївщини і обласною організацією НСПУ. Це спільні випуски альманаху «Живлюща сила ємигії», творчі зустрічі з письменниками, проведення наукових заходів. Про це, вітаючи ювілярів, говорила від імені науково-педагогічного колективу Миколаївського обласного інтитутупіслядиплломної педагогічної освіти, завідуюча кабінету навчального «Освіта Миколаївчни» Галина Запорожченко.
Хвилюючою подією для присутніх був приїзд на свято голови Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського. Він високо оціниввнесок миколаївських письменників у загальну скарбницю літературного процесу сучасності. За 45 років письменницька організація стала осередком для літераторів миколаївського краю, гуртує їх в єдине спілчанське братство, допомагає освіченим, талановитим людям різного віку реалізуватися в Україні, розкривати свій творчий потенціал.
Візія письменників - нести людям слово правди чесне, талановите. Сьогодні надзвичайно важливим є питання духовності, культури, збереження наших традицій. Це збереже нас українців, нашу націю, нашу державу. Жоден ворог не зможе здолати її, якщо буде сильний патріотичний український дух, який виховують письменники. Потрібно щоб головними у державі були міністерства культури, інформації, освіти: коли вони будуть,то буде хліб і до хліба.
Михайло Сидоржевський побажав керівникам області знайти для однієї з найпрестижніших спілок достойне приміщення, а письменникам - довголітньої праці, наснаги до життя і творчості, нових творчих вершин у благородній справі.
Голова Миколаївської обласної організації НСПУ Віра Марущак, вітаючи присутніх і колег зі святом, побажала, аби на теренах української культури і просвітництва зростав авторитет письменників, які вже отримали визнання на всеукраїнському рівні і відзначені державними нагородами України, аби художнє слово і надалі залишалося найдієвішою зброєю нашого часу.
На заході пролунали музичні номери у виконанні заслужених працівників культури України Євгена Долгова та В’ячеслава Качуріна, а також Юлії Ковалевської, студентів та ансамблю Миколаївського коледжу культури і мистецтв «Energivoice», композитор Наталія Круміленко, заслуженого артиста України Володимира Карпенчука та інших артистів на слова членів обласної організації спілки письменників.
Увазі гостей були запропоновані унікальні видання майстрів слова нашого краю з фонду обласної наукової бібліотеки на книжковій експозиції «Ювілей у письменників краю».
Известные николаевские поэты и прозаики
Михаил Иванович Божаткин (1920 – 2010) родился в деревне Дубровка Тверской губернии. Участник Великой Отечественной войны. Окончил заочно Николаевский педагогический институт, работал в газете. "Южная правда" (Николаев), собкором ТАСС–РАТАУ по Николаевской области и ответственным секретарем Николаевской организации Союза писателей Украины (1976–1986).
Печатался с 1948 года. Автор многочисленных произведений на морскую тематику: "Краб" уходит в море», «Взрыв в бухте Тихой», «Батальон принимает бой», «Поручение военмора Недоли», «Флаг на гафеле», «Крепость у моря» и др. Член Союза журналистов СССР и Союза писателей СССР. Награжден орденами и медалями за участие в Великой Отечественной войне.
Микола Степанович Вiнграновський (1936 – 2004) – народився в місті Первомайську в сім’ї селянина. Після закінчення середньої школи навчався у Всесоюзному інституті кінематографії (1960), а далi працює на Київській студії ім. О. Довженка як кіносценарист, режисер, актор. Перші вірші М. Вінграновського з’явилися друком 1975 року, а перша збірка – “Атомні прелюди“ – вийшла 1962 р. У 1984 році за збірки творів для дітей “Літній ранок“ (1974) , “Літній вечір “ (1976), “Ластівка біля вікна“ (1981) , “На добраніч“ (1983), удостоєний Державної премії України ім. Т. Шевченка. Сформувавшись як письменник в умовах потепління 60-х років, з великим ентузіазмом зустрів відродження української культури і становлення української державності у 80-90 роки. Обраний головою українського ПЕН-клубу.
Эмиль Израилевич Январев (1931 – 2005) – русский поэт, член Союза писателей Украины, почётный гражданин Николаева, лауреат премии имени Н. Ушакова, родился в Николаеве. После окончания средней школы заочно учился в Николаевском педагогическом институте и заочно в Литературном институте имени. А.М. Горького. Много лет работал преподавателем русского языка и литературы в школе рабочей молодежи. Первые стихи Эмиля Январева были опубликованы в 1955 году.
Автор поэтических сборников «Действующие лица» (1972), «Корабельные баллады» (1977), «Почерк» (1981), «Эхо на площади» (1987), «Ольвийский причал» (1991), «Документ» (1997). Почётный гражданин г. Николаева.
Леонид Николаевич Вышеславский (1914 – 2002) – родился в Николаеве в семье инженера. В 1938 году окончил филологический факультет Киевского университета. В 1933 году в московском журнале «Молодая гвардия» были опубликованы первые стихи Вышеславского. Первая книга стихов «Здравствуй, солнце» вышла в Киеве в 1936 году. Леониду Вышеславскому принадлежат переводы стихотворений Тараса Шевченко, Ивана Франко, Леси Украинки, Павло Тычины, Максима Рыльского и др. Большое место в творчестве поэта занимал родной город Николаев. В 2000 году вышла книга стихов «Николаевская колыбель». Русский поэт Григорий Петников, соратник Велимира Хлебникова, завещал Леониду Вышеславскому звание Председателя Земного Шара. Л. Вышеславский – лауреат Государственной премии имени Т. Г. Шевченко (1984, за сборник стихов «Близкая звезда»). В честь поэта названа малая планета – астероид 2953, открытая в 1979 году. Она носит имя «Вышеславия».
Адриан Митрофанович Топоров (1891 – 1984) – родился в с. Стойло под Старым Осколом в семье крестьянина-бедняка. В 1908 г. в с. Каплино Старооскольского уезда окончил церковно-приходскую школу. Печататься А. М. Топоров начал с 1910 г. В периодических изданиях им опубликовано большое число очерков, рассказов и статей. Широкую известность в стране и за рубежом получила книга «Крестьяне о писателях», которую высоко оценил М. Горький. В 1937 г. Топоров был обвинен в контрреволюционной деятельности и репрессирован. Пройдя два лагеря и шесть тюрем, в 1958 г. был полностью реабилитирован. Долгое время жил и работал в Николаеве, где и скончался в августе 1984 г.
Вячеслав Тимофеевич Качурин родился 20 января 1942 года в селе Бык Саратовской области. После школы учился в Комсомольском-на-Амуре пединституте, а после в Николаевском пединституте (физико-математический факультет). В 1974 году вышла первая книга В. Качурина «Берег волны». Она посвящена дальним широтам, королевским пингвинам, настоящим мужчинам – морякам. В. Качурин – автор сборников «Берег волны» (1974), «Открытый океан» (1979), «Дорога за город» (1990), «Волшебные рельсы» (1987). Вячеслав Качурин – известный поэт, член Союза писателей Украины и России, автор более 20 сборников стихотворений. Его стихи и песни знают и любят николаевцы всех поколений – от детей до убеленных сединами ветеранов.
Іван Сергійович Григурко (1942 – 1982) – народився в селі Волярка Червоноокитянського району на Одещині. Після закінчення служби Іван Григурко вступив до Одеського університету на філологічний факультет, де в студентській лаві відбувається формування Івана Сергійовича як майбутнього письменника.
Пiзнiше, з-під його пера виходять повісті “Гавертій“, “Путина“, романи “Канал“ (1974), “Далекі села” (1978), “Ватерлінія “ (1982). Лебединою піснею став для Григурка роман “Червона риба“ (1982). Перебуваючи смертельно хворим, в лікарні, письменник дописував останні рядки цього романа, але надрукованим свiй твір вiн так і не побачив. Помер I.С. Григурко 21 серпня 1982 року.
Валерій Петрович Бойченко (1941 – 2011) народився 3 травня 1941р. у м. Снігурівці на Миколаївщині. Після закінчення школи працював слюсарем на суднобудівному та комбайновому заводах. Автор поетичних збірок “Іскри” (1972), “Сонячні кола” (1975), “Поліття” (1977), “Багряні колони” (1978), “Широти” (1981), “Світлі ріки” (1984), “Доброта” (1987), “Правий берег” (1991), “Не повториться мить” (2001) та iн. Окремі твори поета перекладено російською, грузинською, вірменською, осетинською, болгарською та іншими мовами. З 1986р. до 1991р. очолював Миколаївську організацію Спілки письменників України. Головний редактор освітянської і просвітянської газети “Аркасівська вулиця”, Лауреат всеукраїнської премії ім. П. Тичини (2003), лауреат премії ім. О. Олеся (2008), миколаївської обласної премії ім. М. Аркаса (1997), член Національної спілки письменників України.
Дмитро Дмитрович Кремiнь (1953 – 2019) видатний український поет, публіцист, есеїст, перекладач. Народився 21 серпня 1953 року в с. Суха, Іршавського р-ну Закарпатської областi. Член Національної спілки письменників України (1979), Асоціації українських письменників (1997). Лауреат Культурологічної премії ім.М. Аркаса (1994), Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Перша книга поезій "Травнева арка" вийшла у 1978 р. Згодом були надруковані "Південне сяйво” (1982), "Танок вогню” (1983), „Бурштиновий журавель" (1987), "Шлях по зорях" (1990), „Пектораль” (1997), „Елегія троянського вина” (2001), „Літопис” (2003), „Атлантида під вербою” (2003), „Синопсис” (2003), „Полювання на дикого вепра” (2006), "Літній час" (2007), "Скіфське золото" та ін.
Владимир Юрьевич Пучков (1950-2019) – поэт, публицист, переводчик родился 15 марта 1950 г. в г. Славянске Донецкой области (Украина). Автор поэтических книг «Азбука музыки» (1984), «Парусный цех» (1988), «Видимо-невидимо» (1989), «Вечерний чай» (1998), «Штрафная роща» (2005), «Два берега» (2008), «На стыке моря и лимана» (2009). Лауреат литературных премий им. Н. Ушакова (2005), «Планета поэта» им. Л. Вышеславского (2009), международной литературной премии им. Арсения и Андрея Тарковских (2010). Победитель турнира русской поэзии «Пушкинская осень в Одессе-2009». Лауреат Волошинского фестиваля поэзии в Коктебеле. Организатор фестиваля поэзии «Ватерлиния» в Николаеве (2011, 2012). Удостоен диплома «Anderson House Foundation» (США) за лучшую поэтическую книгу года (2010).
Екатерина Александровна Голубкова родилась 5 ноября 1946 года в поселке «Памяти 13-борцов» Емельяновского района Красноярского края. Первое стихотворение Е. Голубковой было опубликовано в республиканской газете «Юный ленинец» в 1961 г. Первый сборник стихотворений – «Акварели» – вышел в Одесском издательстве «Маяк» в 1973 г. Выпустила также сборники стихов «Звездный корабль», «По праву любви», «День летящий». В 1991–1992 годах она опубликовала в областной николаевской газете «Южная правда» серию публицистических и полемических статей под рубрикой «Независимый обозреватель». Член союза писателей с 1979 года.
Анатолий Андреевич Маляров родился 21 апреля 1933 года в поселке им. Т.Г.Шевченко Березовского района Одесской области. Работал в Николаеве главным режиссером Николаевской телестудии, а также режиссером и заместителем художественного руководителя Николаевского русского художественного театра. На сцене этого театра по пьесам А.А.Малярова были поставлены спектакли „Росс непобедимый” и „Страсти по Иисусу”. В Николаевском украинском академическом театре драмы и музыкальной комедии был поставлен водевиль „Криминальний массаж” (1993). С 1975 г. регулярно печатается в журналах „Київ”, „Секрет” (Таллин), „Новый горожанин”, „Новый век” и др. Автор многочисленных повестей, телесценариев, пьес, рассказов и очерков. Пишет на украинском и русском языках.