Форма входа

Статистика посещений сайта
Яндекс.Метрика

 "Николаев литературный" международный литературный интернет-журнал писателей России, Украины, Канады, Израиля и ряда других стран, в которых сегодня живут те, кто родился или жил в Николаеве – нашем замечательном южном городе на берегах Буга и Ингула. Основные направления журнала: современная и историческая проза, поэзия, журналистика, произведения в жанре юмора и сатиры, детская литература, библиотечное дело и книгоиздательство – словом всё то, что имеет отношение к творчеству, литературе и писательской деятельности.  Далее...  


 

     Сегодня в выпуске: 

Презентация николаевского литературно-художественного журнала

 

 

Дорогий читачу, браво!

 Нарешті ми з тобою – на Соборній. Так довго ми чекали на цю зустріч на знаменитій у Миколаєві, знаній у світі вулиці, що вже й не вірили про її здійснення. Потреба у першому часопису була ще тоді, коли на берегах Інгулу поставали стапелі та еллінги, коли у флотських друкарнях артикули з’являлися регулярно, як перемоги Потьомкіна і Суворова, Сидора Білого і Петра Скаржинського над експедиціями Османської Порти.

Під Очаковом гвардії рядовий Гавриїл Державін обдумував рядки знаменитої «Осени осады в Очакове», а козацький літописець Григорій Грабянка заносив у свій тестамент аннали знаменитих вікторій імперії та жалобну пісню о часі погибелі козацької Спарти – Запорозької Січі. Така історія. Новітня історія цієї землі починалася наприкінці XVIII, а вже годинники б’ють у XXI столітті…

Втім, література – це вищий пілотаж у мистецтві Слова, яке було першим і яке було божеством іще до народження Месії. Було золотою стрілою, що відбивалася в очах Анахарсіса, скіфського царевича і поета, інженера й філософа, і жив наш пра-пра-пра-земляк іще в VII ст. до н.е. Велика Скіфія, греки-елліни, колоністи Північного Причорномор’я: як їм жилося тут, можна дізнатися і з екскурсії до Національного заповідника «Ольвія» на околиці сучасного села Парутиного… Нині, в час неймовірних усесвітніх тектонічних зламів і падіння духовних вавилонських веж, – о, з якою ностальгією ми прагнемо до гармонії та осяяння, до істинної дороги до істинного храму.

Ми не випадково назвали часопис саме так: ідея громадянської єдності, полікультурного єднання саме тепер для України страшенно важлива. Тільки тонісінький шар культури вкриває варварську шерсть та ікла новопосталого дикуна. Тому всесвітня культурна ностальгія стане для нас порятунком, адже віртуальною соборною рікою пливуть до нас із давніх і недавніх епох осяйні люди-епохи, й одна із них – епоха літературна. Придивіться до вечірніх тіней на перехресті Соборної та Великої Морської: он із глибини Каштанового скверу два мармурових леви ведуть за собою сивочолого, вусатого Миколу Аркаса. Як на цифрографічному зображенні, сяє срібною головою Еміль Январьов, а на розі вулиці Тараса Шевченка й Соборної – молодий Олександр Пушкін у крилатці сходить із дорожньої коляски. Не так і далеко звідсіля – Альоша Пєшков у лікарні обдумує свої перші оповідання про мандрівних циганів, і за століття піде в небо табір із екрана кінотеатру при самому перехресті Соборної з вулицею самого адмірала Степана Макарова.

Ціла літературна епоха – 20-ті рр. XX ст., коли головою Миколаївського окрвиконкому працює Микола Куліш, драматург світового рівня та сакральної сили. Юрій Яновський. Іван Микитенко. Навіть Остап Вишня присвятив Миколаєву безсмертну «вишеньку»…

А як не привітатись на цій вулиці з Ісааком Бабелем або Едуардом Багрицьким? Із Марком Лисянським і Яковом Цейтліним-Цвєтовим, останнім адресантом Сергія Єсеніна? І як забути легендарні вечори в губернському містечку, цитаделі імператорського флоту, бунтарів-футуристів – Давида Бурлюка, Володимира Маяковського та Василя Каменського? А як забути світлі лики недавніх наших співрозмовників, кого до нас принесе течія пам’яті: цією вулицею йдуть Адріан Топоров і Леонід Во-
ронін, Іван Григурко та Валер’ян Юр’єв, Анатолій Ластовецький і Юрій Миронов, Михайло Божаткін і Віктор Подольський… Імена, імена, імена…

Читайте поезію та прозу першого номера першого літературно-художнього журналу. Все це – про вас і для вас. На головній вулиці життя.

Головний редактор, поет Дмитро Кремiнь 

 

 

 

Члены редколлегии журнала о своём издании

 

 

Избранные публикации журнала за 2012-2015 гг.

    • Поэзия
      • Микола Вiнграновський  "Скiфська колискова" (2012, №1)
      • Эмиль Январёв  "Собственный почерк" (2012, №3)
      • Дмитро Кремiнь  "Скрипка з того берега" (2015, №3-4) 
      • Вячеслав Качурин "Прости меня, моя душа!" (2015, №3-4) 
      • Валерiй Бойченко "Ще одна таємина буття" (2012, №1)
      • Леонид Вышеславский "Зреющая тишина" (2013, №2)
    • Проза
      • Анатолий Маляров  "Мальчишка на экспорт"  (2012, №2)
      • Илья Стариков "Сто часов счастья" (2015, №3-4)
      • Олександр Глушко "Ольвiйська спокусниця"  (2012, №1)
    • Бугская Ойкумена
      • Наталья Кухар-Онышко "Краеведческий музей во времени и пространстве"  (2012, №1) 
      • Татьяна Березовская "Из семейных хроник Аркасов"  (2015, №3-4)
    • Публицистика
      • Игорь Пох "Николаев. Зазеркалье?.." (2012, №1) 
    • Мастерская
      • Сергiй Росляков "Самотнiй човен Юрiя Гуменного"  (2015, №1-2) 
    • Архив
      • Игорь Гаврилов, Елена Пономарёва "Николаевская любовь Эдуарда Багрицкого" (2015, №1-2) 
    • Николаевская книга
      • Издательский перекрёсток (2015, №3-4)

 

 

Электронные выпуски николаевского литературно-художественного журнала
"Соборная улица " - "Соборна вулиця" 

 

  Выпуск журнала №1, 2012 год, скачать

 

 

 

  

 

 

   Выпуск журнала №2, 2012 год, скачать

 

 

 

 

 

 

   Выпуск журнала №3, 2012 год, скачать

 

 

  

 

 

   

    Выпуск журнала №1, 2013 год, скачать

 

 

 

 

 

 

   Выпуск журнала №2, 2013 год, скачать

 

 

 

 

 

 

   Выпуск журнала №1, 2014 год, скачать

 

 

 

 

 

 

   Выпуск журнала №2, 2014 год, скачать

 

 

 

 

 

 

   Выпуск журнала №1-2, 2015 год, скачать

 

 

 

 

 

 

   Выпуск журнала №3-4, 2015 год, скачать

 

 

 

 

 

  Между прочим! В  мае 2016 года наш журнал читали 9716 раз читатели из 53 стран мира...(ссылка) 

  

 

Стихотворение дня от николаевских поэтов  

Сирень

Облетает сиреневый цвет,
лепестки устилают Москву...
- Я жила до тебя столько лет,
вот и после, поверь, проживу.

Замереть? Возразить невпопад?
Навсегда околдован тобой,
свято верую в май-цветопад
с приворотной его ворожбой.

И не сгинуть в сердцах, сгоряча
ей, благой, неизбывной вовек,
чистой, словно летящий  сейчас
этот нежный лазоревый снег.
 
                        Александр Павлов, 23 мая 2016 г.
 
Стихотворение иллюстрирует картина О. Пузановой "Танец с сиренью" (холст, масло, 1996).

 

 

    В следующем выпуске (июль 2016): 

  • Тематический сборник николаевских поэтов "Времена года. Лето", в который войдут лучшие произведения:
    • Дмитра Кремiня
    • Вячеслава Качурина
    • Ларисы Матвеевой
    • Валерiя Бойченка
    • Эдуарда Багрицкого
    • Миколи Вiнграновского
    • Эмиля Январёва
    • Аркадия Сурова
    • Леонида Вышеславского
    • Юрiя Зiньковського
    • Екатерины Голубковой
    • Георгия Бязырева
    • Свiтлани Iщенко
    • Александра Павлова
    • Надежды Щедровой
    • Бориса Мозолевського
    • Зои Вронской
  •       и других известных николаевских поэтов.