Литературно-художественный интернет-журнал

Дмитро Дмитрович Кремiнь

Фотоархiв Д.Д. Кременя 

    Видатний український поет, публіцист, есеїст, перекладач. Народився 21 серпня 1953 року в с. Суха, Іршавського р-ну Закарпатської областi. Член Національної спілки письменників України (1979), Асоціації українських письменників (1997). Лауреат Культурологічної премії ім.М. Аркаса (1994), Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.   Перша книга поезій "Травнева арка" вийшла у 1978 р. Згодом були надруковані "Південне сяйво” (1982), "Танок вогню” (1983), „Бурштиновий журавель" (1987), "Шлях по зорях" (1990), „Пектораль” (1997), „Елегія троянського вина” (2001), „Літопис” (2003), „Атлантида під вербою” (2003), „Синопсис” (2003), „Полювання на дикого вепра” (2006), "Літній час" (2007), "Скіфське золото" та ін. 

Ворожiння на бiлих снiгах

Послання коханiй Ользi
в день нашого шлюбного свята

Коляда 

Заклинаю - музикою й словом:
- Господи, нещастя відведи!
З Новим роком і Різдвом Христовим,
І з чудовим співом коляди!

Як волхвів ми довго виглядали
У дитинстві, в іродські часи.
Поїзди в снігу у полі стали,
Плачуть, позривали голоси.

Та ніхто не вийшов із вагону,
І ніхто не обізвавсь до звізд.
Лиш дитячу душу безборонну
До вертепу святий Йосиф ніс.

На горі Гора світився палац,
Лютий цар скакав там Поганин.
Але ми у співі тренувались,
У вертепі плакав божий син.

Нині церкву маємо єдину,
Та не тріє маємо волхвів.
Поможи у горі, Божий Сину,
Якщо Ти нам святість заповів.

Хто горілку п"є, хто цмулить віскі,
Але нас зібрала коляда.
Ірод-цар веде вороже військо,
Від колиски зрада вигляда.

Хто ще там записаний героєм?
Нова радість осява чертог.
Але там, де колядують двоє,
Там Ісус із нами. З нами - Бог!

Рiздвяний вiтраж

Колядували на щастя
Ми у вогні й диму
2018 Років іще тому.

Це ще було за Тіберія,
Імператора Риму.
В засніженій Іудеї,
Де - від вогню і диму

Колоніальні бранці
Тікали за мертві моря,
Від гібридної спецоперації
Ірода, ката-царя.

На береги Борисфену
Ще не прибув Андрій.
Чули ми грецьку сирену,
Знали про спадок свій.

Ходили волхви й витії,
Грабували свої й чужі.
Та були на святій Софії
Незнані ще вітражі.

Світять вони і нині,
Відкривають господній склеп.
Волхви возопіють дитині,
Диханням зігрівся вертеп.

Тяжка та вертепна плата,
Як і мовляли волхви.
Від Понтія, від Пилата
Вітраж од розп"яття лови!

Вiкно

Усе прийде - горіти і палати
Душею у пекельнім казані.
У кадрі лікарняної палати
Перелетять самотні ночі й дні.
Волосожар.
Небесна даль безбонна,
Де пролітає метеор-літак.
А ти все та - богиня і мадонна.
Горить тобі небесний зодіак.
А хтось рече,що стерпиться і злюбиться.
І надихне до віршів і поем.
А пташка та - не ворон, а голубиця,
Вона летить і нині в Віфлеєм...
Освітить ніч позичене світило,
Хай місяць там або старий ліхтар.
До денця серця ти нас просвітило,
І сяє сад - без демонів-примар.

AB OBO

Від першого рядка і до останнього,
Он-лайн і віртуального рядка
Ми нині проспіваємо і станемо,
Де нині місто, берег і ріка.

Над головами завірюха свище,
Така химерна, як і в ті часи,
Де химородне кельтське городище,
Де ти набутком древності єси.

О, Миколаїв! Ти господній задум.
Але пройшов уже безбожний лад,
І став Едем забутим Диким садом,
А ми самі звернули в дикий сад.

В оркестрі літ затихли звуки верхні.
Але із нами музика така,
Де є фрегат, збудований на верфі,
І місто є. І берег. І ріка...

Реквiем Юрiю Алєксєєву

Київ-Миколаїв.Інтер-сіті.
Достигає зірка на орбіті,
На орбіті нашій - зорепад.
Вічний степ освітиться волхвами,
Плаче молитовними словами,
Бо не всім вернутися назад.

У сльозі пекучій і вологій,
За межею древніх астрологій,
Ти зійшов на Станції Печаль.
А навколо нині біло-біло,
А тобі сьогодні заясніло
Рівно сорок поминальних днів.

А ніхто не думав, не збирався
Проводжати друга в дальню путь.
Як він жив! І жити як старався!
А тепер його нам не забуть.

А писали про стилет і стилос.
І про те,що славно нам любилось
У Казанці,в молоді літа.
А тепер - посмертні дні бездонні.
Плачуть поїзди на перегоні,
Їхній плач до центру доліта.
Новий Буг. Казанка і Долинська.
О різдвяна ноче українська!
Інтер-сіті. Славні імена.
Та минає Станція Зажура,
Де ходив ти, Алєксєєв Юра,
Та по ходу поїзда - війна...

Свiча i сонях

Як ховали Івана Драча,
Догоряла в соборі свіча,
Стеаринова крапля в долонях.
Володимирський плакав собор.
І співав патріарший той хор,
Що возславив поета - як сонях.
Сторінками заплаканих книг
Ще не падав на трумно той сніг,
Що давно привиджався Івану.
Тільки плакав соборний той дзвін.
Вбили сина поета,і він
Не загоїв молитвою рану.
Мчали коні могильний ридван.
Переміни.Ізнов переміни.
Революцій новітній майдан...
Геній слова.Герой України,
Український безсмертний Іван.

Школа

Десятиліття не пройшло,
А як змінилося село,
Хоча незмінні видноколи.

Сльозу втираю крадькома:
Вона тут є - її й нема,
Двоповерхової тут школи.

Між зимних яблунь і суцвіть
Вона тут ідолом стоїть,
А діти всі у ближніх селах.

Струмує зоряний етер.
Але за кого я тепер
Підніму новорічний келих?

Далекий спогад однайду...
Я вів коня у поводу,
Або і сам ішов за плугом.
І ждали діти,вчителі,
Мене,поета,у селі,
І кожен був незмінним другом.

Але прийде новітній рік -
Не забаганка просторік,
І нам підняти давню школу.

Немарно світиться мені
Кохана Ольга у вікні,
І все життя іде по колу!

Дедикацiя Анатолiю Качану

Тополя з вітром говорила,
що вчора бачила Ярила,
Що в гречку - стриб: уже й Стрибог...
Полеля й Леля туга вічна,
вона модерна і класична,
кутя ж у прісних - не хот-дог.
О, наша зимонько щорічна!
Живе поезія класична,
Вона - немов кутя смачна.
А день 16-го січня -
Так іменини Качана!
У Гур"ївці й Новопетрівці
надворі вибили покрівці,
Шукають люльку пре дитину,
жеб Україну славив так,
Же тільки він сьогодні вміє,
немов когут-язичник піє,
А чи в Борисполі літак.
У світлий день до Чорноморки
ліричний голос долина.
Там озивається Надійка -
русалка-діва Качана.
І Вас я славлю в ріднім краї,
як чисту душу в сповитку.
І діви піють на Дунаї,
Немов у "Слові о полку"!

Твори Д.Д. Кремiня 

• Кремінь Д. Травнева арка : поезії / Д. Кремінь. – К.: Молодь, 1978. – 82 с.
• Кремінь Д. Поезії / Д. Кремінь // Вруна : поезії, проза. – Одеса, 1978. – С. 28-32.
• Кремінь Д. Південне сяйво : поезії / Д. Кремінь. – Одеса : Маяк, 1983. – 103 с.
• Кремінь Д. Танок вогню : поезії / Д. Кремінь. – Одеса: Маяк, 1983. – 72 с.
• Кремінь Д. Вірші / Д. Кремінь // Крила нашої весни : поезії. – Одеса, 1985. – С. 210-214.
• Кремінь Д. Земний монолог : вірші / Д. Кремінь // Горизонт. – Одеса, 1986. – С. 11.
• Кремінь Д. Бурштиновий журавель : поезії / Д. Кремінь. – К. : Радянський письменник, 1987. – 110 с.
• Кремінь Д. Спогади про пектораль : вірші / Д. Кремінь // Голоси гір та степів : поезії. – Одеса, 1987. – С. 175-182.
• Кремінь Д. Метроном : вірші / Д. Кремінь // Поезія : збірник – 88. – К., 1988. – Вип.1. – С. 74-77.
• Кремінь Д. Шлях по зорях : вірші / Д. Кремінь. – К. : Молодь, 1990. – 96 с.
• Кремінь Д. Скіфське золото : поезії / Д. Кремінь // Бузький Гард. – Миколаїв, 1996. – С. 27-35.
• Кремінь Д. Пектораль : нова книга / Д. Кремінь. – Миколаїв : МП „Можливості Кіммерії”, 1997. – 119 с.
• Кремінь Д. Океан в інтер`єрі краплини /Д. Кремінь // На изломе времени. – Николаев, 1999. – С. 202-226.
• Кремінь Д. Елегія троянського вина / Д. Кремінь. – Миколаїв : МП „Можливості Кіммерії”, 2001. – 105 с.
• Кремінь Д. Атлантида під вербою : вибрані поезії / Д.Д. Кремінь. – К. : Неопалима купина, 2003. – 63 с.
• Кремінь Д. Літопис : вибране / Д. Кремінь. – Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2003. – 451 с.
• Кремінь Д. Вірші / Д. Кремінь // Література рідного краю : Письменники Миколаївщини : посібник-хрестоматія / ред. Н.М. Огренич. – Миколаїв : Вид-во МОІПЛО, 2003. – С. 192-198.
• Кремінь Д. Скіфське золото : вірші / Д. Кремінь // Миколаївський оберіг. – Миколаїв, 2004. – С. 199-220.
• Кремінь Д. Вірші / Д. Кремінь // Миколаївський оберіг. – Миколаїв, 2004. – С. 198.
• Кремінь Д. Полювання на дикого вепра : поезії / Д. Кремінь. – К. : Факт, 2006. – 96 с.
• Кремінь Д. Вибрані твори / Д. Кремінь ; авт. вступ. ст. Ю. С. Ковалів. – Одеса : Маяк, 2007. – 632 с. : портр. – (Бібліотека Шевченківського комітету).
• Кремінь Д. Літній час : лірика / Д. Кремінь. – Миколаїв : Миколаїв. обл. друкарня, 2007. – 64 с. : іл.
• Кремінь Д. Скіфське золото : вірші / Д. Кремінь // Миколаївський оберіг. – Миколаїв, 2007. – С. 199-220.
• Кремінь Д. Собор посередині Всесвіту : вірші // А.Д. Антонюк, Лампада над Синюхою : альбом-антологія / А. Д. Антонюк, Д. Д. Кремінь. – Миколаїв : Атол, 2007. – С. 93-214.
• Кремінь Д. Скіфське золото : вибрані вірші та симфонії / Д. Кремінь. – К. : Фірма "Іліон", 2008. – 396 с.
• Кремінь Д. Скіфське бароко = Скифское барокко = Scythian barogue : вірші / Д. Кремінь; пер. з укр. // Два береги = Два берега. – Миколаїв, 2008. – С. 4-61.
• Кремінь Д. Наш Миколаїв : пісня / Д. Кремінь, Т. Ярова // Місто моє сонячне : пісенник / ред.В. Д. Чайка, Р. П. Вдовиченко. – Миколаїв, 2009. – С. 19-20.
• Кремінь Д. Замурована музика : лірика, симфонії, поеми / Д. Кремінь. – К. : Ярославів Вал, 2011.